Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (8) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Карабань І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Коляда О. К. Асоціація поліморфізмів генів CYP1F1 та GSTM1 з ризиком розвитку хвороби Паркінсона в Українській популяції [Електронний ресурс] / О. К. Коляда, О. М. Вайсерман, І. М. Карабань // Проблемы старения и долголетия. - 2013. - Т. 22, № 3. - С. 288-293. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2013_22_3_9 | ||
| 2. |
Коляда О. К. Генетичні та біохімічні маркери стану ліпідного обміну при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / О. К. Коляда, О. М. Вайсерман, Н. С. Наумчук, Д. С. Краснєнков, В. М. Кухарський, Н. М. Кошель, І. М. Карабань // Проблемы старения и долголетия. - 2014. - Т. 23, № 1. - С. 44-51 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSD_2014_23_1_7 | ||
| 3. | 
Карабань І. М. Хвороба Паркінсона: патогенетичні аспекти медикаментозної терапії та клінічного перебігу [Електронний ресурс] / І. М. Карабань // Науковий журнал МОЗ України. - 2014. - № 2. - С. 60-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2014_2_12 | ||
| 4. | 
Карабань І. М. Комбіноване застосування нутриціологічної корекції, гірудо- та мануальної терапії в пацієнтів з немоторними виявами хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, А. Й. Лабінський // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_4_11 Мета роботи - оцінити ефективність розробленого комплексу комбінованого лікування (з поєднанням медикаментозної, нутриціологічної, гірудо- та мануальної терапії) у пацієнтів з немоторними виявами хвороби Паркінсона (ХП) на підставі вивчення ліпідного гомеостазу волосяних фолікул і волосся хворих та оцінки їх об'єктивного стану за уніфікованою рейтинговою шкалою (UPDRS). Обстежено та проліковано 32-Х пацієнтів з немоторними виявами ХП 2,5 - 3,0 стадії за шкалою Хена - Яра. Вивчено ліпідний гомеостаз у волосяних фолікулах та волоссі хворих за допомогою методу тонкошарової силікагельної хроматографії до та після лікування. Об'єктивний стан хворих оцінювали за уніфікованою рейтинговою шкалою (UPDRS). Застосовано оригінальний комплекс комбінованого лікування (гірудотерапія, нутриціологічна корекція, мануальна терапія). Ефективність запропонованого комплексного лікування доведено не лише клінічно, а і біохімічно. Зафіксовано відновлення ліпідного балансу в тканинах волосяних фолікул голови хворих та покращання їх об'єктивного стану за UPDRS. Висновки: з огляду на відновлення ліпідного гомеостазу після комбінованого лікування та об'єктивний стан хворих можна рекомендувати запропоновану терапевтичну методику для лікування хвороби Паркінсона та призупинення її прогресування. | ||
| 5. | 
Карабань І. М. Агоністи дофамінових рецепторів у комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_5_8 Розглянуто патогенетичні фактори розвитку хвороби Паркінсона. Приділено увагу питанням лікування з огляду на роль дофаміну. Наведена характеристика групи агоністів дофамінових рецепторів, зокрема праміпексолу. | ||
| 6. | 
Маньковська І. М. Корекція фіксованою комбінацією мельдонію з гамма-бутиробетаїном мітохондріальної дисфункції печінки щурів за умов ротенонової інтоксикації [Електронний ресурс] / І. М. Маньковська, О. О. Гончар, В. І. Носар, Л. В. Братусь, І. М. Карабань // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 6. - С. 60-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_6_9 Проведено вивчення біофізичних і біохімічних характеристик розвитку мітохондріальної дисфункції та оксидативного стресу у печінці щурів за тривалої ротенонової інтоксикації, а також вплив на ці процеси препарату капікор (мельдоній дигідрат у комбінації з гамма-бутиробетаїн дигідратом). Показано, що тривале підшкірне введення ротенону викликає виражені порушення про- та антиоксидантної рівноваги в мітохондріях печінки, а також пригнічення НАДН-оксидазного шляху окиснення та зниження продукції АТФ у мітохондріях. Під дією капікору в печінці щурів з ротеноновою інтоксикацією відбувалося послаблення інтенсивності оксидативних процесів зі зниженням вмісту вторинних продуктів ПОЛ (на 28 %) і карбонільних груп протеїнів (на 33 %), відновленням глутатіонового пулу, підвищенням антиперекисного захисту мітохондрій (зростання активності глутатіонпероксидази на 30 %). Капікор сприяв підвищенню швидкості АДФ-стимульованого дихання, супряження дихання з фосфорилюванням, енергетичної ефективності синтезу АТФ у мітохондріях. | ||
| 7. | 
Кожем’яко Н. С. Особливості біоелектричної активності головного мозку при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / Н. С. Кожем’яко, С. А. Крижановський, А. О. Чернінський, І. Г. Зима, І. Н. Карабань // Вісник Черкаського університету. Серія : Біологічні науки. - 2014. - Вип. 2. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchuB_2014_2_10 | ||
| 8. | 
Карабань І. М. Сучасні аспекти діагностики та медикаментозної терапії хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2015. - Т. 3, № 1. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2015_1_13 | ||
| 9. |
Гончар О. О. Вплив Капікору на зміни білкових маркерів розвитку окисного стресу в мітохондріях мозку щурів за умов моделювання хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / О. О. Гончар, Л. В. Братусь, І. М. Карабань, І. М. Маньковська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 5. - С. 316-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_5_5 Досліджували вплив препарату капікор (комбінація гамма-бутиробетаїн дигідрату і мельдонію дигідрату) на білкові маркери про- та антиоксидантної системи мітохондрій мозку щурів за умов ротенон-токсичної моделі хвороби Паркінсона (ХП). Мета дослідження - встановити ефективність використання препарату капікор для корекції змін білкових компонентів про- та антиоксидантної системи мітохондрій мозку щурів за моделювання ХП ротеноном. Було показано, що внутрішньоочеревинне введення капікору (50 мг/кг) щодня впродовж 14 днів підвищувало активність ферменту НАДН-дегідрогенази (комплекс I дихального ланцюга мітохондрій) і мітохондріальної аконітази, зменшувало вміст окисно модифікованих протеїнів, що свідчить про послаблення окисних процесів. Це відбувалося на тлі зростання вмісту відновленого глутатіону, відновлення активності та експресії білка Mn-супероксиддисмутази до контрольних показників. Про підвищення рівня антиперекисного захисту мітохондрій свідчить зростання активності та експресії білка глутатіонпероксидази. Таким чином, застосування капікору за умов моделювання ХП призводить до зниження ротенон-індукованого пошкодження мітохондрій мозку щурів за рахунок посилення дії протективних білків ендогенного антиоксидантного захисту та послаблення процесу окисної модифікації мітохондріальних протеїнів. | ||
| 10. |
Карабань І. М. Праміпексол пролонгованого вивільнення — нові можливості тривалої дофамінергічної стимуляції при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / І. М. Карабань // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_3_7 | ||
| 11. |
Карабань І. М. Перспективи успішного лікування хвороби Паркінсона із застосуванням апоморфіну [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, Т. В. Гасюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 54-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_4_10 Оптимізація лікування ідіопатичної хвороби Паркінсона є складним, багатогранним і безперервним процесом, що безпосередньо впливає на якість життя. Основне положення цього огляду - необхідність індивідуалізованої терапії, що забезпечує оптимальну рухову функцію з найменшими негативними наслідками. Апоморфін, агоніст дофаміну, що використовується як невідкладна терапія для пацієнтів з моторними флуктуаціями, з потенційним позитивним впливом на немоторні симптоми, - це єдиний антипаркінсонічний препарат, спроможність якого контролювати рухові симптоми прирівняна до здатності леводопи. Підшкірне введення у вигляді періодичної ін'єкції - найбільш ефективний і доступний шлях для корекції дофамінергічної недостатності при хворобі Паркінсона. Наведено в огляді дані багатоцентрових досліджень підтверджують високу ефективність, адекватну переносимість і перспективність застосування апоморфіну в комплексній патогенетичній терапії захворювання. Даний огляд містить історичну довідку й узагальнює структуру, механізм дії, фармакодинаміку, показання, протипоказання й побічні ефекти при застосуванні підшкірних ін'єкцій апоморфіну на виражених стадіях клінічного перебігу хвороби Паркінсона. | ||
| 12. |
Карабань І. М. Сучасні аспекти діагностики й медикаментозної терапії хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2020. - Т. 8, № 3-4. - С. 63-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2020_8_3-4_12 | ||
| 13. |
Карабань І. М. Особливості церебрального метаболізму та функціонування нейрональної мережі в стані спокою у пацієнтів з хворобою Паркінсона та різним когнітивним статусом [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, З. З. Рожкова // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 52-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_3_72 | ||
| 14. |
Крижановський С. А. Немоторні підтипи хвороби Паркінсона та когнітивні викликані потенціали мозку [Електронний ресурс] / С. А. Крижановський, Н. М. Кошель, Н. В. Карасевич, А. В. Писарук, І. М. Карабань // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 60-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_3_84 | ||
| 15. | 
Поворознюк В. В. Статеві особливості мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, М. А. Бистрицька, І. М. Карабань, Н. В. Карасевич // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2018. - Т. 8, № 1. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pjs_2018_8_1_6 Хвороба Паркінсона (ХП) - хронічне прогресуюче захворювання головного мозку, що проявляється поєднанням гіпокінезії з ригідністю, тремором спокою та постуральною нестабільністю, а також широким спектром немоторних проявів, супроводжується підвищеним ризиком остеопоротичних переломів. Мета дослідження - вивчення статевих особливостей мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона. Обстежені 89 пацієнтів із хворобою Паркінсона та 89 пацієнтів відповідного віку та статі без неврологічної патології. Жінки та чоловіки обох груп не відрізнялися за віком, зростом та масою тіла. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Остеопороз у пацієнтів із хворобою Паркінсона реєструвався вірогідно частіше в жінок, ніж у чоловіків (48 та 24,3 % відповідно), та вірогідно частіше, ніж в осіб контрольної групи. Зафіксовані вірогідно нижчі показники МЩКТ пацієнтів із ХП та осіб контрольної групи: у чоловіків - на рівні шийки стегнової кістки, дистального відділу кісток передпліччя та всього скелета, у жінок - на рівні поперекового відділу хребта, шийки та проксимального відділу стегнової кістки, дистального відділу кісток передпліччя та всього скелета. У жінок зареєстровані вірогідні негативні корелятивні зв'язки МЩКТ різних регіонів скелета та віку, у чоловіків зв'язок зареєстровано на рівні дистального відділу кісток передпліччя. У чоловіків та жінок зареєстровані позитивні корелятивні зв'язки між МЩКТ та індексом маси тіла (ІМТ). Висновки: результати нашого дослідження свідчать, що хвороба Паркінсона спричиняє розвиток остеопорозу, але стан кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона має статеві особливості, зокрема, у жінок МЩКТ більшою мірою залежить від віку, а в чоловіків - від ІМТ. | ||
| 16. |
Карабань І. М. Стратегія й тактика комплексної патогенетичної терапії хвороби Паркінсона на ранній стадії [Електронний ресурс] / І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, Т. В. Гасюк // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_4_7 | ||
| 17. | 
Карабань І. М. Поліпшення результатів терапії хвороби Паркінсона за допомогою застосування леводопи пролонгованої дії [Електронний ресурс] / І. М. Карабань // Український медичний часопис. - 2023. - № 1(1). - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2023_1(1)__7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |